Самоаналіз внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 ім. В.Г. Короленка м. Житомира за 2021-2022 н.р.

Внутрішня система забезпечення якості освіти

Відповідно до законів України «Про освіту»,«Про повну загальну середню освіту», Концепції «Нової української школи», « Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки», на виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року №17 «Про затвердження порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», від 30 листопада 2020 року № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», наказу по ЗОШ №6 від 15.01 2021 №14 «Про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти» у закладі забезпечується функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, яке відбувається згідно «ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти», яке затверджене наказом директора №14 від 15.01.2021 й оприлюднене на сайті закладу у розділі «Інформаційна прозорість».

Мета функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти: проведення об’єктивного самооцінювання діяльності закладу для забезпечення сталого розвитку, надання якісних освітніх послуг, формування здорового безпечного освітнього середовища для здобувачів освіти.

Відповідно до наказу по ЗОШ №6 від 29 вересня 2021 року №243 «Про самоцінювання освітніх та управлінських процесів» та згідно з Графіком проведення самооцінювання якості освіти (додаток до «Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у ЗЗСО», наказ директора № 7 від 27.09.2021 р.) у закладі проведено самооцінювання за напрямом педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Проведення самооцінювання напряму «Система оцінювання здобувачів освіти» перенесено на наступний навчальний рік, так як даний напрям роботи здійснювався в поточному навчальному році не в повному обсязі у зв’язку з важливим чинником: запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» та війною, яку розпочала країна-агресор Росія.

Вивчення й оцінювання педагогічної ї діяльності педагогічних працівників ЗОШ6 здійснювалося відповідно до визначеного механізму самооцінювання та проведенням інституційного аудиту у закладі.

Здійснено аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації та узагальнено результати самооцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти у формі аналітичного звіту за визначеним напрямом, критеріями, вимогами та індикаторами. (Рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи для кожного напряму освітньої діяльності закладу: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький), опис яких міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року №01-11/42).

Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

За результатами вивчення педагогічної діяльності, спостереження за проведенням навчальних занять, опитування та вивчення документації встановлено, що педагогічні працівники планують свою професійну діяльність. Під час анкетування вчителі заначили , що при складанні календарно- тематичного планування враховують рекомендації Міністерства освіти й науки України та Освітню програму закладу (100%), готові календарні плани (20,4%), розробляють навчальну програму предмету (курсу) (4,1%). Протягом навчального року більша частина педагогів проводить аналіз реалізації календарно-тематичного планування, коригує та змінює у зв’язку із запровадженням карантинних обмежень. Спостереження за навчальними заняттями показало, що вчителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння не менше ніж чотирма ключовими компетенціями та наскрізними уміннями, впроваджують в освітній процес форми й методи, які сприяють розвитку в здобувачів освіти творчої, пошукової та аналітичної роботи.

У ході спостережень за проведенням навчальних занять простежується володіння учнями такими ключовими компетеностями як спілкування державною мовою, математична компетентність, компетентності в галузі природничих наук, техніки і технології, навчання впродовж життя та культурна компетентності. Значно менша увага зосереджена на формуванні таких компетентностей як екологічна, інноваційна, підприємливість та фінансова грамотність. Проте на окремих навчальних заняттях, під час проведення моніторингу, формування ключових компетентностей є недостатнім, не в повній мірі вчителями використовуються потенційні можливості навчального матеріалу.

У школі загалом проводиться робота з формування індивідуальних освітніх траєкторій учнів, що досягається шляхом індивідуалізації та диференціації, для організація роботи з обдарованими дітьми ( предметні олімпіади, творчі конкурси, вікторини, проєкти з різної тематики), розроблення індивідуальної програми розвитку для дітей з ООП, індивідуалізація навчання за формою навчання педагогічний патронаж, сімейне навчання. Вивчення анкети для педагогічних працівників засвідчило , що із 82 опитаних педагогів 95% (за потреби ) розробляють елементи індивідуальних освітніх траєкторій та відстежують їх результативність шляхом диференційованого навчання (5,9), під час навчальних занять (9,8%). Проте за результатами відвіданих навчальних занять можна зробити висновок, що у роботі деяких вчителів відсутній системний підхід до формування та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій. За результатами спостережень (4,3 % вчителів ) за навчальними заняттями для дітей з особливими потребами не відбувається модифікація та адаптація навчального матеріалу до їх індивідуальних можливостей.

З метою підвищення якості педагогічної діяльності частина вчителів створюють та використовують освітні ресурси різного спрямування: навчальні, інформаційні, електронні презентації, відеоролики, електронні застосунки для реалізації технологій дистанційного навчання (98%) із 82 опитаних, (24,5%) взагалі не створюють власні освітні ресурси.

В анкетах педагогічних працівників зазначено , що лише частина вчителів поширюють свій педагогічний досвід на освітніх платформах “Всеосвіта” (7,5%), На урок” (9,1%), “Освіторія” (7,3%), “Мій клас” ( 4,5%), але більша частина педагогів (59,2) не оприлюднює власні електронні ресурси, а також (1,2%) вчителі, які нещодавно розпочали свою трудову діяльність.

Педагоги використовують зміст навчальних предметів (курсів) для формування і школярів загальнолюдських, суспільних цінностей, навичок здорового способу життя. Спостереження за навчальними заняттями виявило, що більша частина педагогічних працівників формують у здобувачів освіти повагу до державної мови, національних символів. Близько половини вчителів розвивають в учнів навички співпраці та командної роботи, проте частина вчителів не приділяють належної уваги формуванню в здобувачів освіти суспільних цінностей, недостатньо спрямовують зміст навчального матеріалу на знання законів, культури.

Переважна більшість вчителів в самоаналізі власної педагогічної діяльності зазначили, що впроваджують інформаційно-комунікаційні технології, електронні та медіа ресурси в освітній процес. Було визначено, що під час навчальних занять педагоги використовують освітні ресурси (презентації, відеоролики) та мережу Інтернет для пошуку інформації, виконання онлайн-завдань. Це і підтверджують учні під час інтерв’ю, що в закладі під час навчання з використанням технологій дистанційного навчання шляхом розміщення завдань на платформі Google Classroom та проведення онлайн уроків в Google Meet, Єдина школа .

Слід відмітити, що в закладі здійснюється реалізація Всеукраїнського проєкту з медіаграмотності «Вивчай та розрізняй». З 2019 року заклад бере участь у проєкті «На крилах успіху», отримав звання «Організатор освітнього простору» «На крилах успіху» та став тренінговим центром для вчителів, які навчають за цією програмою.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Педагоги закладу забезпечують професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи різні форми , види та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності. Наявні щорічні плани та перспективні плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Учителі закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток та підвищують рівень своєї професійної майстерності за допомогою курсової перепідготовки в комунальному закладі “Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ”Житомирської обласної ради, на онлайн-курсах, участі у вебінарах, методичних семінарах. Педагогами були пройдені навчальні курси в спецпроєктах “На урок”, “Освіторія”, EdEra.

Педагогічною радою закладу затверджено та введено в дію Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації. Педагогічні працівники для підвищення кваліфікації обирають таку тематику: методичні аспекти викладання предметів, використання інформаційно- комунікаційних технологій в освіті, форми організації освітнього процесу. В проходженні сертифікації відповідно до професійного стандарту педагоги брали участь три вчителі: Богачова С.В., Петрова О.М., Мущиніна Л.П.

Адміністрація закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації вчителів, удосконаленню їхньої професійної майстерності, в ЗЗСО створено всі умови для постійного підвищення кваліфікації, їх чергової та позачергової атестації, хоча активність педагогів щодо участі в різноманітних фахових конкурсах не на високому рівні. Вчителі брали участь у Всеукраїнській виставці «Сучасна освіта Житомирщини – 2022». Керівник закладу брала активну участь в Всеукраїнському науково-методологічному семінарі «Позиціонування закладу освіти засобами новітніх технологій менеджменту», у конференціях щодо «Забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти» та «Адаптація та модифікація навчальних програм: що це та як це здійснити вчителю» як експерт,- в проведенні інституційних аудитів закладів освіти Житомирської області, є членом групи розробників освітньо-професійної програми «Управління навчальним закладом», розробник програми «Технології самоменеджменту керівника закладу загальної середньої освіти у процесі кар’єрного зростання».

У ЗО функціонують 9 методичних комісій та Школа молодого вчителя.

Окремі педагогічні працівники закладу впродовж останніх трьох років здійснювали інноваційну діяльність: брали участь в реалізації освітніх проєктів (Шевченко В.С., Хиля В.А.), залучалися до експертної діяльності (інституційний аудит Халєєва Г.О., Хиля В.А., експертизі підручників – Вітвицька М.Г., Власюк О. С., Коновалова Л.Л., Загребельна Т.С., Шафран Н.В., Крижова Н.В., Онищук С.П., Марцун О.М., Омелянчук Т.Ю., Халєєва Г.О., Хиля В.А, Назаревич Ю.С.).

Окремі педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність, надають учням допомогу для участі в конкурсах, олімпіадах різних рівнів (Гультяєва О.О., Загребельна Т.С., Чорновол Л.В., Марцун О.М., Шестакова І.О., Левченко О.В., Шандренко В.В., Маньковська О.В., Чепель І.Я.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

За результатами вивчення педагогічної діяльності вчителів та опитування учнів з’ясовано, що в школі налагоджено конструктивну співпрацю між усіма учасниками освітнього процесу.

Переважна більшість педагогів використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовуючи особистісно орієнтований підхід, вислуховують та сприймають думки учнів, здійснюють викладання предмету відповідно до вікових та інтелектуальних можливостей школярів. Більшість учнів вважають, що їхня думка враховується, лише частина зазначає, що враховується з окремих предметів. Зокрема, на переважній більшості відвіданих навчальних занять прослідковувалася повага вчителів до кожної дитини, пропонувалися завдання, що враховували життєві інтереси дітей. Комунікація була націлена на те, щоб учні відчували себе особистостями.

Комунікація з батьками здобувачів освіти найчастіше здійснюється через участь у батьківських зборах, індивідуальну роботу, консультування, спілкування в соцмережах. За допомогою Viber, Telegram та Classroom, електронного щоденника та журналу педагоги комунікують з батьківським активом. 88,3% батьків задоволені та переважно задоволені організацією освітнього процесу, комунікацією з педагогічними працівниками. У разі виникнення проблемних ситуацій батьки здобувачів освіти покладаються на допомогу класного керівника (першочергово), заступника директора, директора, педагогів.

За результатами спостереження навчальних занять, інтерв’ю, та вивчення документації можна зробити висновок, що в закладі налагоджено професійну співпрацю педагогічних працівників, практикуються взаємовідвідування уроків, діють методичні комісії, діяльність яких характеризується різними формами взаємодії, ініціативами щодо забезпечення підвищення якості освітньої діяльності.

У закладі функціонує «Школа молодого вчителя», де практикується наставництво та працює «Школа молодих батьків» як одна із форм роботи підготовки дітей до НУШ.

Переважна більшість педагогічних працівників вважає, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Під час спостереження за навчальними заняттями та в процесі опитування з’ясовано, що вчителі діють на засадах академічної доброчесності. Педагогічною радою закладу схвалено Положення про академічну доброчесність, яке визначає принципи та правила ,яких дотримуються педагоги та здобувачі освіти. Вчителі більшою мірою акцентують увагу здобувачів освіти на цінності самостійного виконання завдань, меншою – використовують завдання, унеможливлюють списування та інформують про джерела використаної інформації.

Зазначене може свідчити про поодиноке формальне відношення частини педагогів до формування культури академічної доброчесності в учнів.

Результати оцінювання за вимогами:

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників – достатній рівень.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти – високий рівень.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності – достатній рівень.

Загалом за напрямом

Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти має достатній.

Рекомендації з удосконалення педагогічної діяльності педагогічних працівників

Мотивувати педагогічних працівників до оприлюднення власних методичних розробок та педагогічного досвіду у професійних спільнотах соціальних мереж.

сформувати звіт та оприлюднити на сайті закладу;
проводити роз’яснювальну роботу з учасниками освітнього процесу щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, дотримання академічної доброчесності;
формувати готовність до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій;
популяризувати особистий досвід на основі кращих досягнень науки і практики викладання;
з метою професійного зростання педагогічним працівникам створювати власні інформаційні електронні ресурси.